Революція в українській літературі. Від фанфіків до літвейків

    Користувачі вебсайту Wattpad : Мартин Якуб та Василь Шульгах написали перші фанфіки на книгу сучасного українського письменника Литвака Євгена "Епоха слави і надії". 
    Фанфік - це твір з альтернативним сюжетом, в якому присутні герої з інших книг чи фильмів. Жоден з  українських письменників ще не мав такого успіху як 30-річний вінничанин.
    Існує безліч випадків, коли фікрайтери видавали книги і ставали популярними авторами. Канонічним прикладом вважається Е.Л. Джеймс, яка написала відомий роман "50 відтінків сірого", він спочатку планувався як фанфік "Сутінків" і писався на смартфоні cruce, а потім був перекладений 52 мовами, продано понад 100 млн. примірників по всьому світу.
    Отже, що ж це означає для видавничої індустрії та суспільства шанувальників фанфікшена в цілому? Це означає, що "Епоха слави і надії" - перша книга в Україні, на яку почали писати фанфіки.
    Основна причина – це бажання розслабитися. Читач не зобов’язаний постійно читати тільки ті книги, які вважають розумними, мудрими, повчальними і розвивальними. Він може читати не тільки класику, історичну та наукову літературу тощо. Людина може обирати різні жанри, кому що до смаку.
    Військова драма "Аби лихо тихо" автора Мартин Якуб - перший український фанфік про ЛГБТ. Під час повномаштабного вторгнення  Ніколасу приходить повістка до військомату, а його кращий друг Стефан йде на фронт добровольцем. Сам фанфік написаний на тему "російсько-українська війна" і пропонує читачеві для роздумів такі тези:
     "24 лютого – довжиною в півроку" – це українській фразеологізм, і означає він те почуття, коли ти настільки сумуєш за людиною, що один день тягнеться, як півроку.
     Чому наше суспільство охочіше схвалює двох чоловіків, що тримають у руках зброю, ніж двох чоловіків, що тримаються за руки?
    Детективне оповідання "Лихо не знає меж" було опубліковане на українському сайті фанфіків під псевдонімом Василь Шульгах. Головними героями є: Ніколас - професор Київського університету, який допомогає поліції шукати маніяків і сам нишком починає здійснювати страти над ними, практикантка Анна, яка дізнається його таємницю, і Стефан у вже звичному образі поліцейського. Автор фанфіка надав обмеження "18+" через наявні у творі сцени сексуального характеру.
    Реакція Євгенія Литвака на фанфік була неочікуваною, але приємною:
    - Іноді ми читаємо сучасну літературу, наприклад, "Лихо не знає меж". Якщо порівнювати з більшістю класичних книг, то такого великого змісту в ній  немає. Разважальну ж функцію книга однозначно виконує. Замість "деградації" тут підійдуть слова "відпочинок", "заміна роду діяльності", "різноплановість", "зміна різних жанрів". Часто зустрічаю тих, кому важко дається читати Кідрука чи Жадана.
    Так, це фанфік. По-перше, це невпевнена і наївна красуня в ролі головної героїні - Анна, яка не знає, наскільки вона приваблива, доки не зустрічає професора Ніколаса, статного чоловіка з магнетичною харизмою. Василь Шульгах вирвав Анну і Ніколаса зі світу "Епохи слави і надії" і переніс їх до сучасного Києва в нову історію. По-друге, мені спочатку  було важкувато читати твір, у якому персонажі "скопійовані", тому що існує тільки один Гаррі Поттер, Шерлок Холмс і Ханой. Я впевнений, що мій оригінальний твір, з якого взяті персонажі, авторові фанфіка дуже сподобався і надихнув дати вже відомим героям нове життя в іншому світі. 
    В цій історії задіяна пара, яка має свої таємниці і стикається з безліччю перепон. Признаюся чесно, що на перших еротичних сценах я кілька разів закривав її, але цікавість взяла гору і я дочитав думки холоднокровного вбивці. Так, є схожість у характерах головних героїв Ніколаса та Анни. Професор Ніколас має привабливу зовнішність, гострый розум, пронизливий погляд, мужній, впевнений, говорить завжди менше ніж знає, арендує заміський будинок біля озера, але не рибалка. Анна - незграбна, замкнута "сіра миша", брюнетка, в якої була класна, стильна краща подруга, а лишилася лише таємниця. Київський детектив Стефан - займається пошуками маніяка вбивці, який має свій почерк. Ну і як же без кохання, воно теж присутнє. Девіз закоханих - "я знаю твою таємницю". І вони розуміють, що краще смерть, ніж самотність. Вони дуже доповнюють один одного. Василь Шульгах написав цікавий фанфік - це дуже захоплива і пристрасна історія, яка може стати самостійною книгою. Я радію, що моя творчість надихає інших письменників. Круто, коли читачі пишуть свої історії з твоїми героями. 
    Наприклад, у світі літератури немає нікого схожого на мого Ханоя. Я вже писав у соціальних мережах  зокрема ФБ, що готовий зустрітися з автором "Лихо не знає меж" і підписати для нього офіційний дозвіл, який необхідний для публикації його книги. А ще я готовий матеріально допомогти з друком перших примірників. Я завжди відкритий для співпраці і радий підтримати початківців. Важаю, що "Лихо не знає меж" може повторити успіх "50 відтінків сірого" і стати незалежною книгою. 
    Як би там не склалось, успіх твору "Лихо не знає меж" важко пояснити раціонально. Книга написана від першої особи - серійного вбивці, і має багато штампів з бульварних романів. Сюжет стандартний: професор Ніколас - заможний чоловік з ідеальною статурою і туманним захопленням, який притягує магнітом практикантку Анну. Героїня закохується в чоловіка і бажає змінити його, але змінюється сама...
    Я, як автор книги-канону, скажу чесно, що мене потішило, що мої персонажі стали такими надихаючими легендами.
    Я хочу, щоб читачі сприймали цю роботу не як фан-мистецтво, а як оригінальну книгу, але при цьому знали, що задум Василя Шульгах був у написанні дійсно фанфіка. у цього твору є всі шанси перейти від фанфіку до літвейку. Litwake (літературне пробудження) - жанр веблітератури, що виконує функцію контенту соціальних мереж, має авторські права, розрахований на користувачів відповідної соціальної мережі чи акаунту (блогу).
    Наприкінці можна сказати, що Василь Шульгах застосував тільки спритність розуму і ніякого шахрайства - його історія чекає свого читача.
    Для довідки:
    Фанфікшен (від англ. funfiction) – твори, написані фанами за мотивами відомих книжок, фільмів, серіалів. Одна з головних умов існування фанфікшену – його подальше оприлюднення. Фанфікшен публічний за своєю природою, бо всі ці тексти згодом викладаються у мережу інтернет та обговорюються іншими фанами. По-суті, вони є різновидом медіа-творчості і мають навчальне значення для молодих авторів, які на базі чужого світу навчаються письменницькій майстерності.